Аутошрінк

Normal
0
21

false
false
false

MicrosoftInternetExplorer4

/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:»Обычная таблица»;
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-parent:»»;
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin:0cm;
mso-para-margin-bottom:.0001pt;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:10.0pt;
font-family:»Times New Roman»;
mso-ansi-language:#0400;
mso-fareast-language:#0400;
mso-bidi-language:#0400;}

…То що твоя робота?

— Дивлячись для чого ти питаєш.

— А для тебе є різниця?

 

— Це дуже складне питання для мене. От і зараз — коливався знову чи збрехати, чи сказати правду. Коли шукав роботу – було все просто. Навіть — спрощено. Була думка, що ось буде робота, певні гроші – і все ок. Але все стало не таким очевидним, коли це стало реальністю. Сама робота – нічого особливого, звичайна рутина. Прийшов, попрацював, пішов. Мене не чіпають – я не зачіпаю. Все просто. Але важко однозначно схарактеризувати ставлення до неї. Наче вже не так категорично дивлюся, з іншого боку щось «муляє». Нещодавно була зустріч із клієнтом – бачу вплив моєї сторони на його професійний розвиток. Але, все ж, монотонна робота – принаймні так покищо здається – це не зовсім те чого я прагну. Мабуть мотиваційна складова не дуже переконлива. Адже, на сьогодні, мені і цих коштів які я маю, навіть без цієї другої роботи мені цілком вистачає! Це все мабуть внутрішня розгубленість перед «дорослим» життям. Подібна робота – це і певний статус, і кошти, і стабільність. Вона насправді нормальна. Коли колеги дізналися про мою нову посаду, то окрім «ВАУ!», «ОГО!» та «КРУТО!» мало що можна було почути. Та я особливо і не слухав. Але боязнь перед такою роботою спричиняє неадекватні помисли. Це не питання відповідальності за продукт, це не питання що не справлюся. З цим все ґаразд. Але якийсь страх охоплює. Не закостенілості, не того що не буду розвиватися – це все дурниці, ти ж знаєш. Щось тут більше, – не певен, але можливо це пов’язано із тенденцією до відходу з родини, все ж навряд цю роботу можу розглядати як тимчасову. У цій сфері – через 1,5 роки – буде 5 років стаж. Далі у розвитку – швидше до PR чи побудови комунікативних стратегій. Це мабуть і лякає – що вже юність, пов’язана з родиною, у певному сенсі відходить, – а що далі – я не знаю. При чому, не знаю що далі, і як саме робити далі. Так, саме це і лякає. Тому, на роботі – все нормально. А робота – як бачу, – тягне безліч великих питань, відповіді на які ще не маю…

Дзвоник будильника перебив розмову, сповіщаючи що час вийшов. «Стефане, зустрінемося через два тижні о цій годині. І, Стефане, не забудьте заплатити готівкою», – усмішка пані Ірени видавалася на стільки в’їдливою, що виникало бажання одразу віддати бодай усі кошти, щоб по швидше вона зникла з ефіру.

Стефан ввічливо кивнув головою, перепросив і вийшов з кабінету. Його єдиним бажанням було бігти щосили далі, тікати від цього пекельного місця і людей, або ж повернутися і ще так багато розповісти цій вередливій курві докторці!

Перше бажання тривало не більше 15 секунд, рівно стільки знадобилося чоловіку щоб дістати з кишені пальта коробочку з пігулками та насилу проковтнути чергову порцію. Справа була зроблена і можна було повертатися до свого звичного життя. Стефан подивився на кишеньковий годинник, який дістав із кишені жилета: стрілки щойно відмірили рівно годину п’ятнадцять хвилин першого вихідного дня. Натовп роздирав місто на шматки, малюючи маршрути до закладів «тимчасової втрати пам’яті».

Чоловік стояв посередині цього безмежного механізму як центральний елемент, немов боячись не те щоб поворухнутися, але й зайвим подихом зламати бездоганну систему. Про що думав Стефан, він не знав і сам. Пігулки починали діяти і треба було вже кудись іти. Ще кілька хвилин, і мозок почне знову збирати літери у слова, зміст слів почне набирати колишнього змісту, а кольорові барви міста стануть тьмяними. Але це все буде лише за кілька коротких хвилин…

 

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s