Мер та його команда — методологія вибору

Liga.netСпочатку я хотів дати відповідь: «кого обрати Київським міським головою?». А потім зрозумів, що це не головне, головне — сформувати методологію вибору.

Питання «кого обрати» — фіксує актуальність, класичний вираз Леоніда Кравчука «маємо, що маємо», а відтак — безглузде, бо не дає перспективи розвитку. Методологія ж вибору — навпаки, задає ціннісні орієнтації, спонукає кандидатів до розвитку, а таким чином, задає перспективу.

Отже, як я буду обирати?

Дізнаюся, що взагалі обирається — компетенції та регламенти 

Це можна дізнатися в таких законах:

Регламенти:

Київської міської ради

Київської міської державної адміністрації

Огляну, хто є кандидатом на посаду Київського міського голови та до Київської міської ради 

Наразі, це 19 кандидатів на посаду Київського міського голови та 35 політичних партій до Київської міської ради. Більше подробиць у цій спільноті в ФБ «Вибори до Київради«.

За моїм припущенням, краще, коли команда одна — тоді чітко видно, хто за що несе відповідальність. Але це не обов’язково.

Для цього складу таблицю:

1. Посадові обов’язки

2. Підтвердження кваліфікації (мені дуже подобається підхід Європейської комісії — Annex G, professional capacity):

  • що вже було зроблено: рік, назва (тема), проблема, спосіб вирішення, результат, статус, посилання тощо; 
  • що робиться — за тим самим підходом; 
  • що планується зробити — це і є програмні засади (напрямки): 
  • чому він важливий:  що спричиняє, що буде, якщо його не вирішити; 
  • бачення вирішення;
  • очікувані результати;

3. Проектна команда (їх резюме відповідності поставленим задачам: той самий критерій, що й для кандидата в мери, див. Annex G, ссилка на соц.мережі);

4. Мотиваційний лист (пояснення, чому саме цьому кандидату це вдасться)

5. Система зв’язку із кандидатом 

6. Представленість в районах (за аналогією)

Щодо оцінки програм 

Мені б дуже хотілося бачити, що кандидати не просто вирішують проблеми міста, а дивляться на глобальні контексти.

Індекси — дуже корисна штука, яка дозволяє виміряти «що є» та оцінити «що стало», тобто, визначити ефективність роботи.

Існує багато індексів: 

Liveability Ranking and Overview EIU:

  • Стабільність  — 25%: криміногенна ситуація, тяжкі злочини, можливість терору, загроза військового конфлікту, загроза громадських конфліктів / безпорядку;
  • Охорона здоров’я – 20%: доступність охорони здоров’я (приватної), її якість, доступність комунальної охорони здоров’я, її якість, доступність спеціалізованих ліків, загальний рівень (рейтинг Світового банку);
  • Культура та екологія – 25%: вологість, дискомфорт клімату, вівень корупції, соціальні чи релігійні обмеження, рівень цензури, забезпеченість спортом, рівень культурного розкитку, забезпеченість продуктами харчування, забезпеченість продуктами споживання;
  • Освіта – 10%: доступність приватної освіти, її якість, якість комунальної освтіи (Світовий банк); 
  • Інфраструктура – 20%: якість доріг, якість громадського транспорту, якість міжнародного сполучення, якість ЖКГ, якість забезпечення енергоресурсами, якість водопостачання, якість телекомунікаційних зв’язків. 

2014 Quality of Living Worldwide City Rankings – Mercer Survey: 39 факторів, 10 категорій:

  • Політичне та соціальне середовище: політична стабільність, криміногенне становище, захист правопорядку тощо;
  • Економічне середовище: регулювання обміну валют, банківські послуги;
  • Соціокультурне середовище: доступність медіа та цензура, обмеження особистих прав і свобод;
  • Система охорони здоров’я: медичне забезпечення, інфекційні захворювання, забруднення повітря, організація системи каналізації та очищення, організація утилізації сміття тощо;
  • Школи та освіта: стандарти та можливість отримання міжнародної освіти;
  • Громадські служби та транспорт: електрика, вода, громадський транспорт, сполучення тощо;
  • Відпочинок: ресторани, театри, кінотеатри, спорт і дозвілля тощо;
  • Споживчі товари: доступність їжі / товарів щоденного споживання, машини тощо;  
  • ЖКГ: оренда будинків, утримання будинків, меблі, сервісні служби;
  • Природне середовище: клімат, природні катастрофи. 

Monocle’s Most Livable Cities Index, критерії (також корисне інтерв’ю головного редактора):

  • безпека / криміногенне становище;
  • міжнародне сполучення;
  • клімат; 
  • якість архітектурних споруд;
  • громадський транспорт;
  • толерантність, охорона природного середовища;
  • урбаністичний дизайн;
  • умови ведення бізнесу;
  • про-активність міської політики;
  • охорона здоров’я. 

Автор The 21st-Century City special report журналу Forbes, назвав такі критерії: «сприяння можливостям для розвитку, місце, яке привертає увагу амбіційних мігрантів, родин та підприємців. Таке місто має розкривати потенціал, сприяти соціальній мобільності. Амбіційні люди – конкурентні. Такими містами свого часу були – Рим, Багдад, Амстердам, Лондон, Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Шанхай, Мумбаї.  Тому існує різниця між урбаністичними, добре організованими містами, як Цюріх, Відень чи Копенгаген та сучасними передовими містами. Для таких міст більше підходить назва «контрольованих» або ж «урівноважених». Мир та спокій – це дуже важливо, але це не те, що зумовлює глобальні культурні чи комерційні зміни. Зростання та зміни виникають там, де змішується локальне населення з мігрантами, а не туристами…Сучасні міста мають визначати майбутнє.»

Крім того, можна також брати до уваги і загальні міжнародні індекси: 

  • Human Development Index (ООН): прогноз середньої тривалості життя при народженні, рівень грамотності дорослого населення і сукупна частка учнів та студентів; рівень життя, оцінений через ВВП на душу населення при паритеті купівельної спроможності. 
  • Happy Planet Index: «суб’єктивна задоволенність життям» х «прогнозована тривалість життя» / «екологічний слід»

Можна застосовувати й інші індекси, але головне, обґрунтування їх використання.

Звісно, це індивідуальний підхід, але мені здається, якщо уніфікувати його — можна досягти змагання не «хто красивіший чи краще говорить», а «хто що реально хоче та може зробити», себто перевести змагання від обгорток до креативності ідей та бачення майбутнього.

Обговорімо: 

в Facebook

в Google+

Реклама