Архив метки: контент-анализ

Як підвищити ефективність комунікацій за допомогою моніторингу та контент-аналізу


Хоча мова у статті йтиме про урядові комунікації, розглянуті підходи повністю можуть затсосовувати комерційні організації. Також у статті не розглядаються моніторингові агенції, а лише автоматизовані сервіси моніторингу.

Season 3 GIF - Find & Share on GIPHY

Моніторинг – незамінний інструмент у роботі прес-служб чи відділів комунікацій урядових установ, допомогою якого можна не лише оцінити свою діяльність, а й спланувати комунікації на майбутнє, підвищивши їх ефективність.

Також моніторинг може допомогти вам при потребі донести до керівництва важливість вашої роботи та побачити всю інформаційну картину дня.

Незважаючи на свою зовнішню простоту, організація процесу моніторингу потребує досить значних ресурсів – часових, людських, технічних. Звичайно, урядовці завжди можуть звернутися до інструментів аутсорсингу – тобто доручення виконання низки функцій стороннім організаціям, що зекономить час, не потребуватиме залучення й обслуговування додаткових технічних засобів і зосередитися безпосередньо на своїх прямих обов’язках.

Проте, організація моніторингу власними ресурсами також має свої переваги.

The Late Show With Stephen Colbert GIF - Find & Share on GIPHY

Як правильно організувати ефективний моніторинг ЗМІ та контент-аналіз, комунікаторам проекту Association4U та лінійних міністерств розповіли експерт із урядових комунікацій Єлизавета Ярмош та керуючий партнер Центру контент-аналізу Олександр Маріковський.

Перш за все, потрібно пам’ятати: якщо ви робите моніторинг самостійно, то, швидше за все, перевіряєте інформацію щонайменше кілька разів протягом дня. Відповідно, ви швидше побачите, якщо з’явилися негативні повідомлення, ніж чекаючи щоденного звіту. Навіть якщо аутсорсингова компанія для вас робить моніторинг двічі на день, ви позбавлені доступу до інформації протягом дня, а тому бачите негативні повідомлення вже тоді, коли вони були досить суттєво поширені.

Отже, коли моніторите інформацію кілька разів протягом дня, вам легше побачити ризик та почати відповідати на нього, випереджаючи кризу.

По-друге, оскільки ви безпосередньо спілкуєтесь із різними стейкхолдерами, ви краще розумієте, яка інформація є чутливою, які джерела інформації важливіші, на що звертати увагу, а що пропускати. Так само ви більше орієнтуєтесь які медіа до вас лояльні, а які ні. Також у вас є нагода більш оперативно отримувати моніторинги регіональних ЗМІ, ніж у агенцій із моніторингу за рахунок більш тісних контактів зі ЗМІ.

Можливо, на перших порах ви будете витрачати на моніторинг дещо більше часу, проте ви зможете володітимете більш точною та повною інформацією.

Зі збільшенням швидкості комунікацій, а особливо зі зростанням впливу соціальних медіа, де швидкість поширення інформації вираховується не днями, а годинами, дуже важливо швидко відслідковувати інформацію. Особливо це стосується поширення негативної інформації.

Тому усе частішою стає практика отримання оперативного моніторингу – «алертування». Цей вид моніторингу полягає у якнайшвидшому інформуванні про негативну інформацію — від 5 до 15 хв після її публікації — щоб встигнути відреагувати на неї перед тим, як її прочитає доволі велика кількість людей.

Якщо у випадку негативної інформації зі згадуванням вашого відомства може справлятися аутсорсингова агенція, то відслідковування побічних тем, які впливають на вашу діяльність, може здійснювати надзвичайно мала кількість сторонніх фахівців. А тому дана послуга не є доволі дешевою.

Відповідно, якщо на вашу діяльність має високий вплив оперативність отримання інформації, то варто або робити таке відслідковування власноруч за допомогою платних технічних засобів, або наймати висококваліфікованих консультантів.

Також моніторинг допомагає відслідкувати своїх «конкурентів», тобто всі урядові та не урядові організації, які конкурують за увагу громадян. Так, ви завжди можете скласти власний рейтинг міністрів та їх дій, дізнатися, скільки разів та в якому контексті згадують держпрацівників.

Це допоможе вам краще розуміти, чи ви донесли важливу інформацію, хто вам опонує або які урядові організації організовували інформаційні кампанії в той же час, що і ви.

Щоб уникнути накладання різних інформаційних кампаній у часі, а також готуватися до дій опонентів, дуже корисно переглядати анонси. Так, ви можете зрозуміти які дати є вільні, а які вже будуть використані «конкурентами».

Враховуючи, що інтернет-медіа – це найбільш оперативний та другий за популярністю після телебачення ресурс отримання інформації, варто розуміти, якими технічними засобами найкраще користуватися для моніторингу.

Усі інструменти моніторингу можна поділити на безкоштовні та платні.

Серед безкоштовних інструментів моніторингу найбільш зручними є:

mediateka.com.ua – вітчизняна розробка, тонкі налаштування пошуку та виводу інформації (html, Excel, Word). Безкоштовна версія для органів державної влади дозволяє моніторити безліч українських інтернет-медіа

looksmi.ua – вітчизняний сервіс, у безкоштовній версії присутній пошук по інтернет-джерелам, але також є і проста статистика згадуваності в інших медіа

promo.semantrum.net – корисний безкоштовний ресурс для ЦОВВ, оскільки надає статистику (аналіз) основних показників в автоматичному режимі, щоправда, у безкоштовній версії дані доступні тільки за попередній день

Yandex.ua – дуже оперативний пошук (нова інформація завантажується кожні 5 хвилин), можна налаштувати сповіщення за запитами (від 30 хвилин), групування схожих повідомлень, групування сюжетів, можливість вводити ускладненні запити. Недолік – лише інтернет ЗМІ, не всі медіа потрапляють до моніторингу.

uaport.net – безкоштовна версія української розробки, незначно більше джерел, ніж у «Медіатеці», але більш простий пошук

strichka.com – також українська розробка, доволі оперативне завантаження джерел і широка база, проте так само обмежений пошук

Meta.ua – система моніторингу ЗМІ схожа за основними параметрами на попередню, має менше релеватних джерел, проте має інші джерела

Google – добре пасує для пошуку всієї інформації, не лише новинних медіа

ukr.net – агрегатор новин, але з обмеженим пошуком

Платні системи моніторингу мають такі переваги: додаткові джерела (розшифровки телебачення, розшифровки друкованих ЗМІ, у тому числі регіональні, інформаційні агенції, соціальні мережі).

Найбільш зручними платними системами моніторингу є:

mediateka.com.ua – на відміну від безкоштовної версії також доступні інші джерела: одна з найбільших мереж телебачення, друковані медіа (у тому числі регіональні), інформаційні агенції, соціальні медіа (Facebook, Youtube)

looksmi.com.ua – схожа система, має дещо меншу кількість джерел одних джерел, хоча може вигравати за іншими джерелами, особливість — підтримує групування схожих повідомлень і визначення суб’єктів, дозволяє встановлювати додаткову розмітку; має алерти (автоматично надсилає повідомлення на пошту при їх появі в системі із затримкою від реального часу — час затримки залежить від джерела), визначення тональності працює слабко

infrostream.ua – система моніторингу виключно інтернет-медіа, серед переваг – групування сюжетів і дублюючих повідомлень, велика кількість ЗМІ

semantrum.net – має додаткові опції: групування схожих повідомлень, визначення тональності (доволі коректно), багато додаткових опцій; проте має дещо вищу вартість; на даний момент лідер ринку за функціоналом

youscan.io – одна з кращих систем моніторингу соціальних медіа, має найбільше охоплення соціальних медіа, але не моніторить традиційні медіа, інтернет-ресурси моніторить слабше; має систему алертингу (переважно в slack);

semanticforce.net – теж гарна система моніторингу, переважно моніторить соціальні медіа (інтернет-джерела слабше); із додаткових опцій: інтелектуальний алертинг (надсилання повідомлень на пошту за певними критеріями, наприклад, перевищення кількості повідомлень на тему, тощо); побудова трендів (найбільш поширені повідомлення за кількістю лайків, шейрів, коментарів без прив’язки до ключових слів) та інше.

Моніторинг – це лише первинний етап збору інформації. Він дозволяє охопити картину «як є» на даний момент. Хоча часто цього достатньо для щоденної роботи, він не може допомогти у вирішення стратегічних, а інколи і тактичних комунікацій.

Саме контент-аналіз допомагає вирішити задачі, які пов’язані з:

— оцінкою ефективності комунікацій

— оцінкою впливу негативу на репутацію та потребами у її корегуванні

— з’ясуванням оптимальних медіа та журналістів для взаємодії

— та багато інших.

Для вирішення цих задач спочатку необхідно обрати параметри, критерії оцінки урядової організації чи інформаційної кампанії.

Це може бути: тональність, ключові повідомлення для конкретних цільових аудиторій, відображення у медіа позитивних характеристик репутації тощо.

Як прикладу аналізу урядових комунікацій, пропонуємо розглянути:

Эффективность публичных коммуникаций Министерств и Министров. Исследование

Також вас зацікавлять презентації: 

С чего начать подготовку коммуникационной стратегии

Что необходимо для репутационного аудита

Параметры и инструменты оценки эффективности коммуникаций компании

Оценка эффективности #SMM. Стандарты 2014 года

Джерело: Association4U

Залишити коментар: 

в Facebook

в Google+

Реклама

Аналитика всему голова


То, что этот материал появился, хочу поблагодарить — несколько человек. Я бы написал об этом в посте, но так систематично и, надеюсь, доступно — вряд ли 🙂 Поэтому, благодарю, во-первых, Оксану Тюпу, которая обратилась за помощью, а во-вторых, — Людмилу Кречмер, которая и посоветовала меня 🙂 Также спасибо Татьяне Рябченко и Оксане Смищук за то, что убедили это сделать, как я не сопротивлялся 🙂 

Собственно, основные мысли о роли аналитики в коммуникациях я высказал в презентации:

Сегодня же столкнулся с вопросом, который к сожалению не вошел в презентацию, но которым хочу поделиться — как определить потребность в коммуникациях на основе анализа внешнего поля.

Для того, чтобы понять, как эффективно решить бизнес-задачу с помощью коммуникаций, вам потребуется решить следующие задачи:

  1. Существует ли проблема в сознании потребителя? (Если об этом пишут, видимо такая проблема есть) 
  2. Знает ли потребитель способы решения его проблемы? (Опять-таки, если есть об этом информация во внешнем поле, то согласимся, что знают / что способствует, мешает решению этой проблемы)
  3. Знает ли потребитель инструменты решения это проблемы? (Если есть информация о решениях — ваших или конкурента, похоже, знают) 
  4. Что можно сказать о конкурентах — каким способом потребитель имеет о них представления, как он их находит? (Нас интересует информация из открытых источников т.к. потенциальный потребитель скорее всего будет искать информацию там) 
  5. Каким способом удовлетворяют потребности потребители — что и как покупают, какие каналы используют. 

Поведение потребителя изменилось — он сначала получает информацию о проблеме и способы ее решения (несуществующем продукте — Sell Yout Product Before It Exists), а потом уже ищет конкретное решение.

Аналитика позволяет определить актуальную ситуацию и предоставить способы решения этой задачи. Кроме того, этот путь позволит вам откорректировать стратегию практически в режиме «реального времени».

А как Вы используете аналитику и решаете эти задачи? 

Контент-анализ на тему: «Исследования имиджа украинской власти в украинских электронных СМИ в контексте «газовой войны» (2009)


В данном исследовании, был применен метод социологического исследования (контент-анализ) для анализа характера отображение СМИ украинско-российских взаимоотношений в сфере поставок газа, а также степень влияния информационного фона на имидж украинской власти.

Основной целью исследования было установить — какой орган государственной власти был наиболее устойчив к информационным атакам. А также — прогноз электоральных симпатий на кануне президентских выборов к аппарату власти.

В результате исследования подтвердились следующие гипотезы:

— Более 30% сообщений о деятельности центральных органов государственной власти имели негативное эмоциональное содержание.

— Центральным объектом сообщений СМИ был Кабинет Министров Украины.

— Деятельность Кабинета Министров Украины на международной арене освещалась наиболее негативно.

— Наименьшее внимание со стороны СМИ получила социальная сфера.

— Относительное большинство сообщений было уделено деятельности Кабинета Министров Украины по стабилизации цена на газ для населения.

На основе проведенного анализа был построен прогноз электоральных симпатий:

— Конфликт между Президентом и Премьер-министром добавит электоральную поддержку последнему.

— Электоральное поле Виктора Ющенко не возрастет, и будет состоять из представителей, которые выражают личную антипатию к Юлии Тимошенко.

— «Газовая война» не повлияет на уровень поддержки оппозиции.

— Уровень доверия к представителям власти в целом снизится, в частности, к представителям Кабинета Министров и аппарата Президента.

— Возможными являются две тенденции электорального поведения: от крайней радикализации настроений меньшей части населения к равнодушию к власти большей части населения.

С полным вариантом отчета вы можете ознакомится по ссылке Контент-анализ (укр).