Архив метки: профобразование

Школа політичних студій, в якій би я повчився


Зараз існує багато навчальних закладів, багато шкіл, які пропонують «стати крутим політологом».

Маючи певний досвід, єдине що я можу сказати — тепер знаю, які знання варто отримати політологам.

На жаль, я ще не зустрічав навчальну програму, де б доволі докладно і практично-орієнтовано розкривалися б нижче наведені проблеми. Якщо ви таку знаєте, або схожу, в  Україні — скажіть, буду вдячний (внизу посилання для коментарів). Дякую!

І власне, короткий опис такої школи

На моє переконання школа політичних студій має враховувати наступні блоки:

sociol.unimi.it

Чому саме політична філософія?

Політична філософія розглядає суть політичних явищ і процесів, ідеологічну складову. Тобто, саме політична філософія відповідає на питання: навіщо потрібне політика, навіщу суспільству держава, якою має бути держава, які задачі вона має виконувати. В узагальненому вигляді, політична філософія досліджує ідеологію, як те, що об’єднує відповіді на питання щодо: держави та її ролі в суспільстві, політичних відносин у суспільстві, мети розвитку суспільства тощо.

Отже, політична філософія – це ключ до розуміння що відбувається в житті суспільства, де проблеми і які є можливості на них відповісти. Політфілософія – відповідає на питання: якою має бути суспільна організація та куди з такою політичною організацією суспільства можна прийти в майбутньому.

Чому саме політична економія?

Для того, щоб побудувати успішне суспільство, воно має відповісти на питання, яким чином має бути організована праця, джерела доходів, яким чином вони мають розподілятися в межах суспільства, щоб таке політичне суспільство (умовно, держава) була стійкою та успішною.

Саме на ці питання і відповідає політична економія:

1) який рівень соціально-економічного достатку є бажаний;

2) за якої суспільної організації він може бути досягнутий;

3) якою має бути економічна модель, щоб задовольнити потребу в такому рівні соціально-економічного достатку;

4) які чинники впливають на політико-економічну діяльність акторів, що зумовлюють вірогідність встановлення тієї чи іншої соціально-економічної моделі.

Простіше кажучи, політична економія відповідає на питання – якою має бути організація суспільства (модель), щоб вона була економічно ефективною.

Проблема сучасного українського (та й не тільки) суспільства полягає в тому, що економісти вираховують можливий добробут, виходячи з поточної ситуації – що ми можемо досягти, виходячи з того, що маємо. Але така постановка питання не може дати відповідь на питання – чи можливо мати кращий добробут за той, що маємо? На це питання як раз відповідає політична економія, ставлячи питання інакше: що потрібно зробити, щоб досягти бажаного добробуту.

Чому саме політична психологія / політична поведінка?

Знаючи природу політичної організації та взаємозв’язок між бажаним добробутом і економічною ефективністю, лишається питання: чи достатньо лише знання про ці речі, щоб створити подібну соціально-політичну організацію? Насправді – ні.

Адже те, якою буде політична організація суспільства визначається в першу чергу тим, яким чином люди роблять вибір на користь тієї чи іншої ідеї.

Яким чином робиться такий вибір, що на нього впливає, які наслідки цього вибору і покликана відповідати політична психологія разом із суміжними напрямами.

Чому саме політичний (нео-/новий)інституціоналізм?

Цей міждисциплінарний підхід відповідає на питання, які інститути в суспільстві існують та які задачі виконують, які соціальні зв’язки існують в суспільстві, як поводяться люди в них тощо. Тобто, які є об’єднання людей, чому саме такі, як вони між собою взаємодіють.

Чому саме політичний маркетинг?

Політичний маркетинг відповідає на питання – яким чином сформувати свою ідею політичної організації суспільства / вирішення конкретної проблеми, яким чином переконати людей, що саме ця версія є найкращим варіантом, отримати їх підтримку, якою має бути організаційна сторона кампанії тощо.

Політичний маркетинг відповідає за технологічний аспект політичної діяльності: створення політичного продукту, створення політичної організації, просування цього продукту та організації.

Формат:

3 зустрічі по кожній темі:

1) вступ – загальний огляд + рідер (мінімально необхідна література з проблематики);

2) Методологія аналізу / дослідження проблематики + приклади + рідер + завдання;

3) Захист завдань.

5 тем – 15-30 зустрічей (у залежності від обсягу викладу) + дослідницький проект разом з менторами школи.

Можна вільно використовувати, але обов’язково посилайтесь на цю сторінку — мені буде приємно 🙂 

Обговорити 

в Facebook

в Google+ 

Реклама

Must read коммуникатора


Для начала пояснение — я называю коммуникаторами всех тех, кто занимается коммуникациями. 

thelolshop.com

Иногда меня спрашивают: «а что такого почитать, чтобы знать ответ на воооот такой важный вопрос (как правило, это связано с проблемами креатива или стратегических коммуникаций)?».

На такие вопросы я обычно отвечаю — «да много чего есть, задача какая?» (и это не потому, что я не знаю, что посоветовать, а потому, что все начинается с целеполагания — в этой — слайд 5, ссылки на статьи кликабельные — презентации есть пару слов об этом, да и вообще полистайте мои презы, авось что-то пригодится ;)).

Так как такие вопросы задают все чаще, я решил сделать то, чего ранее никогда бы не сделал — рассказать, почему я такой умный, откуда я знаю ответы на эти вопросы. Проще говоря, где я об этом прочитал.

Почему не хотел раньше говорить?

А потому, что был глуп — считал, что владение технологиями определяет конкуретное положение. Потом поумнел и понял — чтобы стать Йодой, нужно не просто мастерски владеть технологиями, а орудовать креативом и эффективность. Во как!

Начну с самого свежего вопроса — где можно узнать, как окреативить коммуникационный план / план коммуникаций (что это такое, смотрите тут)?

Ответ простой: 

  1. Креативэто нестандартное решение стандартных проблем, поэтому шаблонов нет. В этом прелесть и сложность. Креативэто исследование потребительского мышления, мотивов выбора, определение механизмов их активации.
  2. Учиться у лучшихконкурсные работы в сфере коммуникаций, следить за работой агентств.
  3. Исследовать чем и как живет потребительчитать, исследовать социокультурные и социально-экономические тренды.
  4. Наблюдать, какие технологии могут стать «разрывными» и чем можно приятно удивить потребителя — исследовать технологические новинки.

Таким образом, это ответ на вопрос: чем живет потребитель, как он совершает выбор и что ему нужно дать, чтобы он возрадовался и захотел это приобрести.

Но если говорить о более широких вопросах, то базисной литературой является вот эта (в этом блиц-интервью (одно время было «топ-интервью» на propr.com.ua и даже появилось на Reklamaster.com)  есть еще и о моих ориентирах в маркетинге):

Но это далеко не все!

Как оказалось, у меня сформировался большой список профессиональных тематических ресурсов, которые я читаю. Приводить его здесь смысла нет — там более 350 позиций, но поделюсь с ним  с радостью:

 А какой ваш must read по коммуникациям и / или маркетингу / рекламе?)

Обсудим

в Facebook

в Google+