3 гранд-наративи України 112






Желудок умнее мозга, потому что желудок умеет тошнить.

Мозг же глотает любую дрянь.

—  Чингиз Торекулович Айтматов

Стратегічні наративи проти хайп-меседжів

Попри те що наратив активно обговорюється протягом останніх 5 років, сучасних теоретичних напрацювань, а особливо щодо використання наративу для моделювання/коригування поведінки не так і багато.

Якщо «погуглити», можна знайти статті, які переважно фокусуються на аналізі пратики, у той час як аналізу методології і методів впливу на зміну поведінки майже не приділена увага.

У загальному розумінні, наратив – це спосіб представлення і розуміння ситуації чи серії подій, які відображають чи просувають конкретну точку зору чи набір цінностей.

Таким чином, якщо окремі події та ключові повідомлення можуть існувати самі по собі, наратив – більш широкий, він охоплює загальне уявлення про роль та місце людини в світі, її переконання, принципи, мотиви, є відображенням структури психіки в історичному розвитку.

Таким чином, кожна подія та ключове повідомлення отримують фреймінг та праймінг відповідно до наративу. Враховуючи, що «немонетарні заходи більш впливові на зміну поведінки та ставлення», а також що наративи мають вплив на наміри змінити поведінку, знаючи наративи, можна передбачити дії та події або ж використовувати «чужі»/об’єктивні події для програмування точок зору і поведінки споживачів наративу.

Саме тому більш ефективно:

Читать далее

Как провести и пройти собеседование: 10 важных вопросов кандидату


С 2014 кроме стратегических коммуникаций я также занимаюсь HR’ом для PR — от внутренних процедур, коммуникаций до подбора персонала. За это время провел более 150 собеседований и закрыл примерно 50 позиций.

Illustration - Skype Job Interview

Чтобы правильно оценить кандидата и не тратить на это много времени (а не подходящий кандидат — большие финансовые потери для вашей компании или организации!) необходимо задавать правильные вопросы.

Читать далее

Як підвищити ефективність комунікацій за допомогою моніторингу та контент-аналізу


Хоча мова у статті йтиме про урядові комунікації, розглянуті підходи повністю можуть затсосовувати комерційні організації. Також у статті не розглядаються моніторингові агенції, а лише автоматизовані сервіси моніторингу.

Monitoring Season 3 GIF - Find & Share on GIPHY

Моніторинг – незамінний інструмент у роботі прес-служб чи відділів комунікацій урядових установ, допомогою якого можна не лише оцінити свою діяльність, а й спланувати комунікації на майбутнє, підвищивши їх ефективність.

Також моніторинг може допомогти вам при потребі донести до керівництва важливість вашої роботи та побачити всю інформаційну картину дня.

Незважаючи на свою зовнішню простоту, організація процесу моніторингу потребує досить значних ресурсів – часових, людських, технічних. Звичайно, урядовці завжди можуть звернутися до інструментів аутсорсингу – тобто доручення виконання низки функцій стороннім організаціям, що зекономить час, не потребуватиме залучення й обслуговування додаткових технічних засобів і зосередитися безпосередньо на своїх прямих обов’язках.

Проте, організація моніторингу власними ресурсами також має свої переваги.

Читать далее

Воспитание брендом


Для брендов идеальной является ситуация, когда один раз созданный продукт постоянно продается. Но мне лично сложно назвать такие бренды, чьи продукты вообще не потерпели хоть малейшее изменение.

Почему же бренды все же изменяют свой продукт? Почему возникают такие сложные архитектуры брендов?

Есть две основные причины

Первая причина — нам быстро все надоедает (см. «Выявлен участок мозга, отвечающий за стремление пробовать новое» и «Мишель Уэльбек о новых продуктах» ).

Человек не может жить без изменений, нам все довольно быстро надоедает и будем продолжать покупки возможно выбрать что-то другое, так и сделают.

Поэтому, продукт будут покупать только в том случае, если без него уже нельзя обойтись. Но как только появится возможно выбрать что-то другое, так и сделают.

Вторая причина — конкуренция.

Заканчивая “войну всех против всех”, люди договорились, что должны быть правила конкуренции. Поэтому именно вероятность того, что кто-то придумает нечто новое, что заинтересует его потребителя обязывает бренды самим что-то придумывать новое.

Поскольку люди — это культурные продукты, брендам необходимо не только следить за техническими новинками (все же знают о гонке гаджетов Apple и Samsung?), но и за контентом.

Теперь бренды — это еще и образовательные, просветительские организации, которые выпуская продукт, должны обучить своих стейкхолдеров, какая его ценность, как им пользоваться, что это значит и т.д. Другими словами, бренды должны “дотянуть” своих стейкхолдеров к пониманию проблемы, которую они решили раньше, чем потенциальные потребители дорастут сами до проблемы и либо решат ее сами, либо обратятся к кому-то другому за ее решением.

Итак, задавая еще раз вопрос, “кто же побеждает потребители или бренды?”, в этот раз я отвечу прямо — побеждают бренды.

Но победителем является только тот, кто не уничтожает проигравшего, а наоборот, пользуясь главенствующей позицией помогает ему.

Обсудить

в Facebook

в Google+

VUCA-вызову — VUCA-ответ


Впервые о концепции VUCA я узнал из лекции Кевина Робертса из Saatchi&Saatchi, которую записал Slon.ru. А на днях увидел уже практическое воплощение этой концепции в посте Марины Сапрыкиной о КСО-отчете Unilever.

Так что решил освежить свои знания и немного углубиться, что такое VUCA.

V.U.C.A. — это новая «нормальность»

ec4fa5df7ba8a4a52b2feb16bd0de546

V.U.C.A. (произносится как ву-ка) — акроним, который состоит:

Читать далее